Портал в режимі тестування та наповнення
Меню

Живий в пам’яті, вічний в строю: поліція Харківщини провела в останню путь поліцейського Ігоря Кравченка

Опубліковано 30 квітня 2026 року о 17:00

Сьогодні рідні, друзі, колеги, керівництво та особовий склад ГУНП в Харківській області зібралися, щоб проститися з Героєм - інспектором взводу № 2 роти швидкого реагування «Схід» полку поліції особливого призначення ГУНП в Харківській області Ігорем Кравченком.


У скорботі присутні згадували його як мужнього, відповідального та відданого Присязі поліцейського, який до останнього залишався вірним службі та своєму обов’язку перед Україною.

Ігор Кравченко народився 26 червня 1996 року в селі Довжик Харківської області. Свій шлях служити та захищати він обрав у 2014 році. Поліцейський гідно ніс службу на найгарячіших напрямках фронту. Виконуючи бойове завдання в районі населеного пункту Часів Яр, група поліцейських потрапила під артилерійський обстріл і Ігор був поранений. Після лікування та відновлення боєць знову повернувся у стрій та продовжив захищати Батьківщину від російських загарбників.

29 жовтня 2024 року під час виконання бойового завдання на Торецькому напрямку, внаслідок обстрілу з боку збройних сил агресора, з Ігорем був втрачений зв’язок. Після цього поліцейський вважався зниклим безвісти. Нещодавно тіло Героя повернули додому в порядку репатріації.

Очільник поліції Харківської області Петро Токар висловив щирі співчуття рідним: «Ми тут усі зібралися, щоб віддати останню шану нашому поліцейському, нашому герою. У 2019 році він перейшов із посади оперативника до роти спеціального призначення та з честю і гідністю виконував завдання у складі підрозділу. До останнього залишався вірним Присязі поліцейського, за що ми усі щиро йому вклоняємося. Дякуємо йому за бездоганну службу! Спочивай з миром».

Командир полку поліції особливого призначення ГУНП Сергій Щебетун розповів: «У жовтні 2024 року наш підрозділ вів тяжкі бої в місті Торецьк. Ігор разом із побратимами утримував позицію - ворог неодноразово намагався її прорвати, відбувалося багато штурмів та атак, але позиція залишалася за нами. Ворог вдався до підступних дій і підірвав будівлю. Під час виходу підрозділ потрапив під щільний вогонь. Побратими змогли винести усіх поранених, окрім Ігоря».

Також поділився спогадами про Ігоря, розповівши про його службу і бойовий шлях, помічник командира полку поліції особливого призначення Сергій Богдановський: «Уже в перші дні нашого спілкування я зрозумів, що це –  надзвичайно стійка людина, яка завжди впевнено йшла до своїх цілей. Він ніколи не обирав легких шляхів - завжди йшов туди, де найважче. Ігор був кулеметником, а це велика відповідальність, адже саме від вогневої підтримки залежить безпека всієї групи. Мені неодноразово доводилося виходити з ним на завдання і я завжди знав, що поруч – надійний побратим, який не підведе і не залишить. Відвага і честь для Ігоря були не просто словами - це був його життєвий принцип, його гасло».

Без сина залишилися мати та батько.

Світла пам’ять про Ігоря Кравченка назавжди залишиться в серцях побратимів, колег і всіх, хто його знав.

Поліція Харківської області сумує разом із рідними загиблого та висловлює щирі співчуття його сім’ї.

Відділ комунікації поліції Харківської області

У приміщенні проходить траурна церемонія. У центрі — закрита труна, накрита синьо‑жовтим прапором. По обидва боки стоять двоє поліцейських у камуфляжній формі та бордових беретах, тримаючи зброю у церемоніальній стійці. На задньому плані — драпірування з синьої, жовтої та фіолетової тканини, над труною розміщено портрет загиблого.
1 з 15
На фото — труна, накрита синьо‑жовтим прапором. На прапорі лежить бордовий берет.
2 з 15
У приміщенні сидять люди, розташовані рядами на дерев’яних стільцях. На передньому плані — літня жінка у сірій куртці та чорній хустці, поруч із нею чоловік у темній куртці. Вони тримають у руках зелені стебла квітів. На задньому плані видно інших присутніх у теплому одязі, що спостерігають за подією.
3 з 15
У приміщенні проходить траурна церемонія. На передньому плані — труна, накрита синьо‑жовтим прапором, на прапорі лежить бордовий берет. На задньому плані стоять працівники поліції у формі, тримаючи в руках букети троянд; один із них говорить у мікрофон.
4 з 15
У приміщенні проходить траурна церемонія. На передньому плані — труна, накрита синьо‑жовтим прапором, на прапорі лежить бордовий берет. На задньому плані стоять працівники поліції у формі, тримаючи в руках букети троянд; один із них говорить у мікрофон.
5 з 15
У приміщенні проходить траурна церемонія. У центрі — труна, накрита синьо‑жовтим прапором. На прапорі лежить бордовий берет. Біля труни стоїть чоловік у цивільному одязі, поруч — жінка, схилившись над кришкою труни.
6 з 15
У приміщенні проходить траурна церемонія. У центрі — труна, накрита синьо‑жовтим прапором. На прапорі лежить бордовий берет. Біля труни стоїть чоловік у цивільному одязі, поруч — жінка, схилившись над кришкою труни.
7 з 15
У центрі — жінка, яка схилилася над закритою труною, поклавши руку на її поверхню. Її емоції — глибокий сум і біль втрати. Праворуч стоїть почесна варта у камуфляжній формі з червоними беретами, тримаючи зброю в урочистій позі. На задньому плані — люди, що сидять у скорботі.
8 з 15
У центрі стоїть священник у чорному головному уборі та сріблястій ризі, тримаючи букет червоних гвоздик біля труни, накритої синьо-жовтим прапором України. Попереду — військовослужбовці у камуфляжі, а позаду — люди в цивільному одязі, які стоять у скорботі.
9 з 15
На цьому фото зображено урочистий момент прощання з поліцейським. У центрі — темна лакована труна, накрита синьо-жовтим прапором України. На кришці лежить бордовий берет і букет червоних гвоздик — символи військової честі та пам’яті.
10 з 15
У центрі кадру — темна труна з декоративною окантовкою, перед якою стоять люди у чорних куртках і пальтах, більшість із них із сумними або зосередженими обличчями. Дехто тримає руки схрещеними, одна жінка сидить, схилившись ближче до труни.
11 з 15
У центрі кадру — військовослужбовець у камуфляжній формі, який тримає портрет загиблого колеги в рамці та складений синьо-жовтий прапор України. На його рукаві — чорна траурна стрічка з червоним елементом, а руки в білих рукавичках підкреслюють офіційність церемонії.
12 з 15
У центрі — військовослужбовець у камуфляжній формі та бордовому береті, який тримає портрет загиблого, складений синьо-жовтий прапор України та стоїть попереду процесії. За ним — інший військовий із дерев’яним хрестом, на якому зазначено ім’я: Кравченко Ігор Ігорович (1996–2024). На задньому плані — колеги у формі, цивільні та численні державні прапори.
13 з 15
У центрі кадру видно портрет чоловіка у військовій формі на тлі синьо-жовтого прапора, прикріплений до темного хреста. Навколо — квіти: білі троянди, зелене листя та світло-блакитні декоративні елементи, що створюють атмосферу спокою й пошани. На задньому плані — земля, що підкреслює контекст поховання.
14 з 15
У центрі стоїть дерев’яний православний хрест із золотими літерами, а також табличкою з іменем і датами життя. Навколо — квіти, переважно білі троянди, що символізують чистоту й пам’ять. На задньому плані майорять синьо-жовті державні прапори,
15 з 15
У приміщенні проходить траурна церемонія. У центрі — закрита труна, накрита синьо‑жовтим прапором. По обидва боки стоять двоє поліцейських у камуфляжній формі та бордових беретах, тримаючи зброю у церемоніальній стійці. На задньому плані — драпірування з синьої, жовтої та фіолетової тканини, над труною розміщено портрет загиблого.

Outdated Browser
Для комфортної роботи в Мережі потрібен сучасний браузер. Тут можна знайти останні версії.
Outdated Browser
Цей сайт призначений для комп'ютерів, але
ви можете вільно користуватися ним.
67.15%
людей використовує
цей браузер
Google Chrome
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
  • Linux
9.6%
людей використовує
цей браузер
Mozilla Firefox
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
  • Linux
4.5%
людей використовує
цей браузер
Microsoft Edge
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
3.15%
людей використовує
цей браузер
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
  • Linux