«Вів за собою власним прикладом»: пам’яті командира відділу харківського «КОРД» Миколи Гетьманова

5 жовтня 2025 року під час виконання бойового завдання на Куп’янському напрямку загинув начальник 4-го відділу з проведення спеціальних операцій управління «КОРД» ГУНП в Харківській області майор поліції Микола Гетьманов. Офіцер був мужнім бійцем, досвідченим командиром, надійним побратимом і людиною, яка завжди підтримувала інших. 

Побратим Миколи, поліцейський із позивним Фін, знав його протягом усіх десяти років служби у підрозділі «КОРД».

«Коля завжди був дуже світлою людиною, веселим та товариським. Це один з найсвітліших людей, яких я знав», - згадує він.

За словами побратима, Микола свідомо обрав службу у спеціальному підрозділі, який щодня вимагав високого рівня фізичної та психологічної підготовки, витривалості і готовності діяти в умовах небезпеки.

«В підрозділі ми виконуємо різні завдання – від поліцейських спецоперацій до військових операцій. Микола, як і всі наші бійці, не сумнівався, що потрібно захищати державу та своїх рідних», - розповідає поліцейський.

До служби в поліції Микола Гетьманов професійно займався регбі. Після отриманої травми продовжував захоплюватися цим видом спорту вже на аматорському рівні. Також цікавився історичним фехтуванням і брав участь у тренувальних боях у середньовічних обладунках.

Найважливішою частиною життя Миколи була родина. Після його загибелі без чоловіка залишилася дружина, без батька – маленький син.

«Він був сім’янином. Головним для нього в житті були сім’я, дружина і дитина, а також батьки. Усі його дуже любили – і колеги, і рідні», - говорить Фін.

За словами іншого побратима на позивний Фокс, Микола умів створити атмосферу довіри та підтримки навіть у найскладніших умовах.

«Микола – це людина-посмішка. Він завжди підтримував усіх і надихав колектив. Навіть коли ми були дуже виснажені, він своїм настроєм підтримував людей», - згадує побратим.

Микола був командиром, який не вимагав від підлеглих того, чого не міг зробити сам. Він особистим прикладом демонстрував відданість службі, сміливість і готовність брати на себе відповідальність. Йшов уперед і вів за собою людей не словом, а ділом.

У 2025 році упродовж кількох місяців підрозділ виконував завдання в Куп’янську та його околицях. Поліцейські проводили пошукові заходи, виявляли ворожі диверсійно-розвідувальні групи та зачищали території міста спільно із суміжними підрозділами.

5 жовтня група Миколи Гетьманова проводила зачистку приватного сектору. Завдання було складним: противник міг переховуватися в будь-якому приміщенні, облаштовувати засідки та відкривати вогонь із раніше невідомих позицій.

«Ми повинні були поступово зачищати кожне приміщення, щоб не залишати за собою незачищених будівель і щоб наші побратими та піхота могли закріпитися. Микола прийняв рішення бути першим у групі, як найдосвідченіший. Коли він підходив до будівлі, противник відкрив вогонь з укриття, яке ми не могли побачити», - розповідає Фокс.

Після поранення Миколи побратими відкрили вогонь у відповідь, подавили позицію противника та почали евакуацію командира.

«Ми все одно продовжували допомагати Миколі. Поводилися з ним як із живим і до останнього не могли повірити, що він помер. Попри те, що ми втратили свого найкращого друга, брата, ми не зупинялися та виконували завдання», - говорить побратим.

Загибель Миколи стала важким ударом для всього підрозділу, його родини та друзів.

«Досі, коли згадую ці події, коли думаю, що Колі більше немає з нами, на очі навертаються сльози й стає ком у горлі. Це дуже велика втрата для мене особисто, для підрозділу і, в першу чергу, для його рідних - батьків, дружини та дитини. Ми підтримуємо їх, але Колю не повернеш, і нічого не може заповнити цю втрату», - з болем говорить Фін.

На базі підрозділу колеги створили куточок пам’яті Миколи Гетьманова. У вітрині зберігаються його фотографія та спорядження, в якому офіцер був під час останнього бойового завдання.

Для побратимів це не просто речі. Це нагадування про людину, з якою вони разом проходили службу, виконували складні завдання, ділили радість і біль, підтримували один одного.

«Коли ми заходимо на базу, Коля нас зустрічає та проводжає. Для нас він завжди в строю. Ми завжди будемо його пам’ятати таким, яким він був, - світлим і веселим», - говорить Фін.

Майор поліції Микола Гетьманов віддав життя, захищаючи Україну та людей. Він залишив по собі не лише професійний спадок, а й пам’ять про справжнього командира, надійного побратима, люблячого чоловіка та батька.

Указом Президента України поліцейському присвоєно звання Героя України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (посмертно).

Відділ комунікації поліції Харківської області