Маленькі незламні герої Харківщини

Війна нищить життя, руйнує долі, нівечить душі, розбиває серця. Вона відбирає домівки, роз’єднує сім’ї, затягує у темряву, однак ми лишаємось Людьми. Не дозволяємо агресії та відчаю зламати себе, знаходимо способи бути корисними Україні. Продовжуємо гордо нести службу і допомагати один одному у ці найскрутніші часи.

Найбільше нас, дорослих, мотивують вчинки дітей. Їхній патріотизм, ентузіазм, підтримка, щирість та доброта. Всупереч випробовуванням долі.

Доволі жорстоко життя випробувало на міцність 12-річного Владислава із Куп’янська. Його батько поліцейський і працює в поліції охорони з 2003 року. В найтяжчі для рідної землі часи він лишився вірним присязі та з честю продовжує виконувати свій обов'язок.

У березні 2022 року родина Владислава була змушена покинути рідний дім через окупацію Куп’янська рашистами. Важкий шлях з Харкова до Львова, два місяці у Болгарії та туга за Батьківщиною стала нестерпною. Наприкінці травня 2022 року Владислав із мамою та бабусею повернулись в Україну, тимчасово зупинились у місті Чернівці. Там вони жили в дитячому садочку, де було багато вимушених переселенців. Сидіти без діла не звикли, тому Владислав з мамою почали допомагати захисникам України. Спочатку вони збирали в центрі картон та бляшанки для окопних свічок і відносили їх в пункти збору. Згодом і самі навчилися виготовляти свічки, чим і займались щовечора та під час блек-аутів.

"Якось в інтернеті я побачив сюжет, що в Одесі був придбаний реанімобіль для ЗСУ за пластикові кришечки, - розповів Владислав. - В Чернівцях знайшов дві локації, де їх приймали. Так ми почали збирати кришечки та відносити в місця приймання".

Коли переїхали до Харкова, то продовжили допомагати українським захисникам. Владислав мріє створити пункт збору кришечок в Харкові, адже такі пункти є лише в Одесі, Чернівцях та Тернополі. Там зараз збирають на розвідувальний БПЛА. Потрібно 6 тонн пластику, а це 3 мільйони кришечок. А поки такого пункту немає, родина збирає кришечки самостійно.

Наближає нашу Перемогу й Ольга, донька старшого інспектора чергової частини батальйону УПО Харківської області, котрий працює в поліції охорони з 2006 року. Ранок дня народження розпочався для неї зовсім не святково. 24 лютого 2022 року її рідний Богодухів прокинувся від тремтіння та страшних вибухів. Почалась війна, і своє 13-річчя дівчинка зустрічала в атмосфері страху, невизначеності та паніки. Впоратись із темрявою навкруги дівчинці допомагала сім’я та багаторічне хобі - рукоділля.

Творча та активна Ольга, заручившись підтримкою батьків, долучається до різноманітних волонтерських проєктів. Вона створює обереги для захисників на фронт. Вона готує вареники для поранених бійців у лікарні. Разом з однодумцями бере участь у благодійних аукціонах, на яких продає сувеніри, збирає кошти на автомобілі для ЗСУ.

"Дуже тішусь з того, що можу бути корисною у такі скрутні часи, - розповіла Ольга. – За рік разом із друзями ми створили 1300 оберегів, які волонтери передали на фронт нашим військовим. Це не просто сувеніри, в них частинка нашої душі й заповітна мрія про Перемогу".

Відділ комунікації поліції Харківської області