«Хто, якщо не я»: історія бійця Полку поліції особливого призначення Владислава Лада
Молодий спецпризначенець поліції Харківщини на псевдо Малий виконує найскладніші бойові завдання на найгарячіших ділянках фронту у складі групи вогневої підтримки «ТІНЬ».
До спецпідрозділу Владислав Лад доєднався наприкінці літа 2021 року, а вже у березні 2022-го, коли росія розпочала повномасштабне вторгнення, вирушив на перше бойове чергування. Відтоді Малий постійно у строю.
Свій бойовий шлях спецпризначенець розпочав у районі Костянтинівки, що на Донеччині. Там його підрозділ брав участь у зачистках населених пунктів та встановленні блокпостів. Згодом боєць працював поблизу Селедового, де виявляв диверсійно-розвідувальні групи та колаборантів.
Особливо в пам’яті бійця залишилася оборона Торецька у 2024 році, коли загинув його побратим:
«Я був у Торецьку як піхотинець. Найстрашніше було заїхати та виїхати. Бо ворог не давав можливості нормально потрапити на позиції та зробити ротацію», - згадує Владислав. - Був мій перший бойовий вихід до Торецька. Ми тільки заїхали на позицію і буквально через 20 хвилин нашого старшого вбив ворожий снайпер. Це для мене був важкий досвід. Дякую хлопцям, які тоді були поруч і допомогли побороти страх та продовжити обороняти місто».
Нині Малий воює на Липецькому напрямку. Його група вогневої підтримки працює з мінометами різних калібрів, завдаючи ударів по позиціях противника. Боєць наголошує, що воює, аби захищати своїх близьких, рідні міста і всю країну від ворога.
«Я хочу бути корисним для своєї держави. Боронити її, щоб скоріше закінчилася війна, в якій страждають дуже багато сімей, Люди втрачають своїх дітей, батьків, друзів та коханих. Мої батьки кажуть, що досить вже їздити, а я відповідаю: «Хто, якщо не я?» - говорить Владислав.
Сьогодні боєць продовжує боронити Україну пліч-о-пліч зі своїми побратимами, вірячи у Перемогу України та майбутнє без війни.
Відділ комунікації поліції Харківської області
