Портал в режимі тестування та наповнення
Меню
“Для моєї сім'ї війна почалася у 2014 році”: Володимир Давиденко
Опубліковано 21 липня 2023 року о 12:39

Двічі пережив вторгнення росіян, полон, поневіряння з родиною по країні та щодня у прифронтовому населеному пункті під постійною загрозою “прильотів” - про свою непросту службу в поліції розповів начальник сектору превенції відділення поліції № 1 ХРУП № 2 майор поліції Володимир Давиденко. 

 

Свій шлях у органах внутрішніх справ правоохоронець розпочав у 2006 році в Луганську. Коли у 2014 році на сході країни почалась війна, Володимир одразу потрапив у полон до так званих “козаків луганської народної республіки”. Як тільки його звільнили, уся родина була вимушена переїхати з рідної домівки спочатку до міста Сватове, потім на Закарпаття і вже у 2016 році до Харкова.

“Після деокупації Липецької ТГ в серпні минулого року я перейшов працювати в Липці”, - розказує поліцейський.

Він розумів, що навантаження на поліцейських на деокупованій території збільшується в рази, але не міг вчинити інакше.

Володимир Давиденко згадує, як поліцейські дізналися, що у селі Стрілеча у психоневрологічному інтернаті знаходилися більше 400 людей, які прожили там в окупації близько 8 місяців без світла та води під постійними обстрілами.

“В центрі Липців зібралося дуже багато швидких, було, мабуть, близько 10 автомобілів, а водії відмовилися їхати, бо там йшли воєнні дії. Я та начальник ДСНС Харківського району сіли за кермо швидких. Ми не знали навіть, куди їхати. Взяли з собою головного лікаря. Він нам показав дорогу”.

Правоохоронці забрали спочатку чотирьох лежачих хворих та ще близько 15 людей.

“Перший раз ми поїхали трьома машинами, а вже другий раз було сім автомобілів. Коли ми приїхали туди, я побачив, що стоїть біля лікарні УАЗик. Я спробував його завезти. Спочатку не вийшло, аде потім я розібрався, завів його”.

Володимир знайшов у місцевих мешканців, які залишились після деокупації, бензин, посадив 13 людей та повіз. Їхати треба було поруч із позиціями росіян, які контролювали цю дорогу. Так поліцейські протягом трьох днів евакуювали хворих. Потім на допомогу прийшли волонтери.

“Коли ми зі своїм напарником вивезли цих людей, то були дуже здивовані. Вони встали, почали плакати, дякувати і кричати "Слава Україні!", "Героям слава, ми вам віримо!", - згадує Володимир. - Ми не очікували таке почути”.

Життя потроху повертається до села Липці. Вже відкрилися магазини, на маршрути вийшли автобуси.

Кожного дня поліцейські завозять гуманітарну допомогу в місця, які знаходяться під постійними обстрілами. Працівники поліції розкривають злочини, викривають колаборантів, супроводжують автівки «Укрпошти» з пенсіями, слідкують за безпекою дорожнього руху, допомагають людям.

“Ми віримо, що у нас все буде добре. Ми працюємо для того, щоб вся територія України була вільною. Слава Україні!”


Відділ комунікації поліції Харківської області


Outdated Browser
Для комфортної роботи в Мережі потрібен сучасний браузер. Тут можна знайти останні версії.
Outdated Browser
Цей сайт призначений для комп'ютерів, але
ви можете вільно користуватися ним.
67.15%
людей використовує
цей браузер
Google Chrome
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
  • Linux
9.6%
людей використовує
цей браузер
Mozilla Firefox
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
  • Linux
4.5%
людей використовує
цей браузер
Microsoft Edge
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
3.15%
людей використовує
цей браузер
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
  • Linux