Продовжимо обговорення теми безпеки життєдіяльності людини, якщо вона опинилась в заручниках. В попередній статті ми розглядали психологічні аспекти взаємодії заручників та злочинців. Сьогодні ми розкриємо питання сутності тероризму, його відмінності від незаконного позбавлення волі, типи злочинців та форми впливу на них.
Що таке тероризм? Тероризм – це спосіб досягнення однією людиною або групою осіб, поставленої мети, за допомогою силового впливу для залякування мирного населення, або створення небезпеки, що спричинило гибель людини, або вчинення шкоди майну, як особистому, так і державному. На теперішній час навряд чи можна знайти державу, яка б не зіткнулась з горем, яке було завдано терористичним актом.
Тероризм може здійснюватись в різних формах. Самими частими з яких є вибухи, підпали, викрадення людей чи захоплення заручників. Наприклад, наймасштабніший теракт стався в США 11 вересня 2001 року – серія чотирьох координованих самогубних терористичних актів, під час якого загинуло 2977 людей. В Україні питаннями тероризму займаються спеціальні служби – головне управління розвідки Міністерства оборони України, Служба зовнішньої розвідки, Служба безпеки України, Управління державної охорони України, Міністерство внутрішніх справ.
В житті ми частіше стикаємося з іншими ситуаціями – незаконним позбавленням волі. Це реальне позбавлення волі або обмеження особистої свободи потерпілого, не пов’язаного з його викраденням.
Неформально злочинців, які захопили заручників, можна поділити на дві категорії. Перша – це ті злочинці, які заздалегідь цілеспрямовано спланували, підготувались до скоєння злочину з визначеною метою (наприклад, рекітіри, вимагачі). Друга – люди, які опинилися у безвихідній ситуації та не мають іншого вибору, на їх думку, ніж захоплення заручників для рятування власного життя або уникнення покарання.
Звичайно, методи та стратегії визволення заручників в кожному випадку індивідуальні та залежать від багатьох факторів, але в більшій мірі залежать від типа людини, яка захопила заручників. Тому, першою задачею є встановлення особливостей особистості та поведінки злочинця, від цього залежить тип комунікації з ним. Злочинці, які захопили заручників, часто відносяться до одного з чотирьох основних типів: параноїдальний тип – це люди з манією переслідування, тому їм слід надати можливість виходу своїм емоціям та почуттям, уникати спорів з ним; депресивний тип – мають високий потенціал самогубства та вбивства заручників, знаходяться поза реальними контактами з дійсністю, розмовляють повільно, мають відчуття непотрібності, тому тут в процес переговорів залучається доказ його цінності; антисоціальна особистість – повністю відсутня мораль та цінності суспільства, у нього не має почуття провини, характерний кримінальний тип, не приймаючий заперечень, надто імпульсивний, потребує миттєвої реакції – не можна обіцяти йому речей, які, як він знає, ви не зможете виконати, з ним необхідно постійно підтримувати контакт, щоб він не перемикався на заручників для збудження; неадекватна особистість – непередбачувані реакції, легко піддаються зовнішньому впливу.
Таким чином, залежно від поведінки злочинця, який захопив заручників, обирається стратегія ведення переговорів та стиль поведінки заручників з правопорушниками.
Відділ комунікації поліції Харківської області