В нашому суспільстві актуальною є проблема насильства в сім’ї.Нажаль, в значній частині сімей склався образ життя, для якого насильницькі міжособистісні відносини стають нормою, передаються від одного покоління до іншого. До 40% тяжких злочинів здійснюються у сім’ї. Головними жертвами сімейного насилля є діти, жінки, інваліди.

Давайте поміркуємо та проаналізуємо цю проблему через призму розгляду казки Шарля Перро «Попелюшка». Головна героїня є класичним прикладом жертви домашнього насилля, яке здійснюють над нею мачуха та дві її доньки.Молода дівчина (Попелюшка) після смерті матері, маючи достатньо заможного батька, проживаючи у рідному домі та маючи однакове право на користування всіма благами й майном новоствореної сім’ї, систематично піддається психологічному та економічному насиллю з боку мачухи та зведених сестер. З перших днів сумісного проживання, із-за своєї бездушності, заздрощів і зверхності, користуючись добротою падчерці, мачуха переклала на неї всю найбруднішу та важку роботу в домі. При цьому дівчина була позбавлена елементарних умов для життя, що є ознакою проявлення економічного насилля та жорсткого поводження до члену сім’ї. Це підтверджується тим, що «Попелюшка мила посуд, сходини, натирала в кімнатах мачухи та сестер підлогу», а в обмін не мала навіть елементарних умов необхідних для життя. «Спала Попелюшка на горищі, під самою стелею, на тоненькому покривалі. Її гардероб був стареньким та скудним».

В основі ознак психологічного насилля над Попелюшкоюлежить чітка лінія існування міжособистісної дискримінації. Це підтверджується тим, що всі інші члени сім’ї до трудової діяльності по дому не залучаються, живуть в хороших умовах та користуються всіма благами. Так, наприклад, у сестер Попелюшки «спальні з паркетними підлогами, з пуховими ліжками та дзеркалами від підлоги до стелі. Готуючись на бал сестри, заказали найкраще вбранняу найдорожчих майстринь, купили найдорожчі стрічки».

Звісно, така нерівність ролей пригнічувало психіку дівчини, принижувало її честь та гідність. В образі Попелюшки ми бачимо характерні зміни особистості, занижується самооцінка, порушуються існуючі внутрішньо особистісні установки «Я концепція». Коло як матеріальних, так і духовних потреб зводиться до мінімуму. В поведінці Попелюшки ми можемо спостерігати байдужість до свого зовнішнього вигляду, до місця проведення свого вільного часу. Так, «закінчивши роботу, бідолашна, забивалась в куток у самого вогнища та сідала прямо у золу». Відсутність супротиву несправедливості, а саме, не дивлячись на приниження та образи Попелюшка «від всієї душі намагалась допомогти сестрам та навіть запропонувала їх зачесати». Інша б навмисно зачесала їх гірше, але Попелюшка за своєю душевною добротою зачесала їх якомога найкраще.

Також елементами психологічного насилля над Попелюшкою є звернення до неї сестер не по імені, а по прізвиську, хвастощі тим, що вони їдуть на бал, а Попелюшка ні, сміялись над нею із-за її зовнішнього виду.Як наслідок сімейного насилля, в поведінці Попелюшки вбачаються ознаки стану депресії та нервового зриву. Про це свідчить часте застрягання на думках, занурення в себе, різкий плач, істерика – «Сестри поїхали на бал, а Попелюшка довго дивилась їм в слід. Коли їх карета зникла з поля зору, вона гірко заплакала… - від сліз Попелюшка не могла говорити». Також ми бачимо, що дівчинка залякана, та ступінь її страху змінити що-небудь, попросити допомоги, достатньо велика. Це є наслідком того, що навіть сама близька людина – батько – відмовився їй допомогти. Він просто не хоче помічати насилля, якому піддається його рідна донька: «Бідолашна дівчинка все терпіла та боялась скаржитись батькові – він тільки лаяв би її, тому що у всьому слухався свою нову дружину». Можна також гадати, що в результаті пережитої смерті матері, відсутності захисту зі сторони батька, Попелюшка перенесла сильну психологічну травму. Можливо, батько Попелюшки також піддавався психологічному тиску з боку своєї нової дружини, що в свою чергу вплинуло на відсутність його реакції на скарги доньки. Але підтвердження цьому  у змісті казки не зустрічається.

На прикладі даного розміркування навколо персонажу Попелюшки ми розглянули два види насильства – психологічне та економічне. Відповідно до діючого законодавства України, а саме: Закона України «Про попередження насильства в сім’ї» у ст.1 визначаються такі види насильства в сім’ї: фізичне насильство – навмисне нанесення одним з членів сім’ї іншому члену сім’ї тілесних ушкоджень, що може призвести чи привело до смерті постраждалого, порушення фізичного чи психічного здоров’я, нанесення шкоди його честі та гідності; сексуальне насильство – протиправне посягання одного члена сім’ї на статеву недоторканість іншого члена сім’ї, а також дії сексуального характеру по відношенню до неповнолітнього члена сім’ї; психологічне насильство –насильство, пов’язане з діями одного члена сім’ї на психіку іншого члена сім’ї шляхом словесних образ або погроз, переслідування, залякування, якими спеціально формується емоційна невпевненість, неспроможність захистити себе та може наноситися чи наноситься шкода психічному здоров’ю; економічне насильство – умисне позбавлення одним з членів сім’ї іншого члена сім’ї житла, одягу та іншого майна чи коштів, на які постраждалий має передбачене законодавством право, що може призвести до його смерті, визивати порушення фізичного чи психологічного здоров’я.

За вчинення насильства в сім’ї законодавством України передбачена кримінальна, адміністративна чи цивільно-правова відповідальність. Основною статтею для запобігання насильства є ст.173-2 КУпАП, яка говорить наступне «Вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру, внаслідок чого могла бути чи була завдано шкода фізичному або психічному здоров’ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення, - тягнуть за собою накладення штрафу від 10 до 20 неоподаткованих мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від 30 до 40 годин, або адміністративний арешт на строк до 7 діб. Ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з порушень, передбачених частиною першою цієї статті, - тягнуть за собою накладення штрафу від 20 до 40 неоподаткованих мінімумів громадян або громадські роботи на строк від 40 до 60 годин, або адміністративний арешт на строк до 15 діб».

Відділ комунікації поліції Харківської області